Ройтбурд Олександр – художник-концептуаліст. Представник Нової української хвилі
Олександр Ройтбурд: провидець українського сучасного мистецтва та музейний реформатор
Олександр Ройтбурд (1961-2021) — знакова постать у культурному ландшафті України, художник, куратор, громадський діяч та директор Одеського художнього музею, чия спадщина продовжує надихати та викликати дискусії. Його творчість, смілива й інтелектуальна, стала мостом між українським мистецтвом і світовим контекстом, а його життя було присвячене боротьбі за розвиток культури.
Шлях до мистецтва: становлення майстра постмодернізму
Майбутній лідер «Нової української хвилі» народився в Одесі 14 жовтня 1961 року. На відміну від більшості художників, його родина не була пов'язана зі світом мистецтва, і спочатку батько бачив Олександра архітектором. Проте юнацьке захоплення творчими експериментами вирішило його долю. У 1983 році Ройтбурд успішно закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту імені Костянтина Ушинського, де його наставником був Валерій Гегамян.
Початок Перебудови відкрив перед молодим художником нові горизонти. Він активно вбирав ідеї зарубіжних майстрів та постмодерністів, формуючи власний унікальний стиль і мислення. Переломним моментом стала Республіканська молодіжна виставка 1987 року, де Ройтбурд представив свою постмодерністську модель мистецтва, кинувши виклик традиційним ієрархіям цінностей. З цього моменту його роботи набули впізнаваної провокаційності та скандальності, що згодом зробило його одним із найбільш обговорюваних художників країни.
Творчість: деконструкція, іронія та символізм
Протягом більшої частини своєї кар'єри Олександр Ройтбурд активно займався деконструкцією символів та образів класичної та сучасної культури. У кращих традиціях постмодернізму його полотна населяли трансформовані політичні діячі, людські фігури та фантастичні істоти. Не оминав він і автопортрети, використовуючи їх для демонстрації послідовності своїх поглядів та готовності до самоіронії.
Ройтбурд віртуозно маніпулював сюжетами класичного мистецтва, цитував шедеври та вибудовував свою іронічну лінію, зачіпаючи теми цінностей різних релігій та моральних систем. Його картини, що часто викликають змішані емоції, поєднували прекрасне з потворним, щоб висміяти сумбурність та парадоксальність сучасного життя.
Серед найвідоміших та найрезонансніших робіт художника:
 Продана на аукціоні Phillips за значну суму, ця картина була написана після викрадення полотна Караваджо з Одеського музею. Вона стала яскравим прикладом реакції художника на культурні та соціальні події. |
 Створена ще у студентські роки (1981), ця робота демонструє ранній інтерес Ройтбурда до авангарду та його активний пошук власного стилю. |
 На відміну від багатьох інших робіт, цей портрет філософа, оточеного лебедями, не містить іронії, а скоріше є відображенням ідеалістичних уявлень про гармонію людини та природи. |
 Ця провокаційна робота з напівоголеним вождем у трусах символізувала деконструкцію радянської ідеології та диктатури. |
Роботи Ройтбурда високо цінуються в Європі та США, що підтверджується численними аукціонними продажами – їх кількість сягає близько 40, що є рекордом серед українських художників. Його твори знаходяться у зібраннях провідних світових музеїв, включаючи Музей сучасного мистецтва MoMA у Нью-Йорку, Художній музей університету Дьюка в Дерхемі (США), Державну Третьяковську галерею в Москві, Державний Російський музей у Санкт-Петербурзі, PinchukArtCentre у Києві та Одеський художній музей.
Громадська діяльність та реформаторство в музеї
Олександр Ройтбурд був не лише художником, а й активним громадським діячем. Він став співзасновником асоціації «Нове мистецтво» в Одесі (1993), де згодом обіймав посади арт-директора (1993-1999) та президента (1999-2001). Очолював правління Центру сучасного мистецтва Сороса в Одесі (1997-1999) та був регіональним координатором фестивалю «Культурні герої» (2001-2002). У 2002 році став директором Галереї Гельмана в Києві.
Одним із найзначущіших етапів його життя стало директорство в Одеському художньому музеї. Вигравши конкурс на цю посаду наприкінці 2017 року, Ройтбурд, незважаючи на спротив частини депутатів облради, підписав контракт у березні 2018 року і відразу ж розпочав масштабні реформи. Він прагнув перетворити музей з комунального закладу на зібрання національного рівня. За час його керівництва:
- Музей почав проводити виставки сучасного мистецтва.
- Були відремонтовані приміщення, оновлено освітлення.
- Відкрилися реставраційні майстерні.
- Колекція поповнилася 600 новими роботами, частина з яких – особистий дар художника (130-150 картин, графіки та скульптур).
- Створено Клуб Маразлі, що об'єднав меценатів, які у 2020 році зібрали майже 2 млн грн на потреби музею.
- Значно зросла відвідуваність та доходи музею від продажу квитків.
Ройтбурд був активним учасником Євромайдану в Одесі у 2014 році та послідовно виступав за проукраїнську позицію, що викликало тиск з боку деяких політичних сил. Його звільнення з посади директора музею у 2019 році, ініційоване облрадою, було визнано судом незаконним і викликало широкий громадський резонанс та масштабні мітинги на його підтримку.
У жовтні 2020 року Олександр Ройтбурд був обраний депутатом Одеської обласної ради від партії «Європейська Солідарність», продовжуючи боротьбу за статус національного для Одеського художнього музею.
Спадщина та пам'ять
Олександр Ройтбурд помер 8 серпня 2021 року в Києві, що стало шоком для всієї культурної спільноти. Незважаючи на важку хворобу, він до останнього дня працював над виставкою "Від 20-х до 20-х" в Одеському художньому музеї. Його відхід з життя залишив значний пробіл в українському мистецтві, але водночас привернув ще більшу увагу до його робіт та реформаторської діяльності.
Після його смерті міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив про плани створення музею сучасного мистецтва в Одесі на згадку про Ройтбурда. В Одесі на його честь було названо провулок, а вартість його робіт на арт-ринку значно зросла, підтверджуючи його статус одного з найдорожчих українських художників.
Олександр Ройтбурд був істинним сином своєї епохи, гедоністом, інтелектуалом та неперевершеним майстром, чия творчість еклектично поєднувала загальносвітові тенденції з національною специфікою. Він не просто створював мистецтво – він жив ним, використовуючи його як потужний інструмент для вираження своїх думок, критики стереотипів та зміни світу навколо себе. Його спадщина – це не лише сотні унікальних творів, а й приклад безкорисливого служіння культурі та своїй країні.
Продажі на аукціонних торгах:
- Картини Ройтбурда Олександра в магазині та на торгах Goldens (раніше - Золотое сечение), Київ, Україна - 35'000$
- Картини Ройтбурда Олександра на торгах аукціонного дому Дукат (Київ, Україна) - 1'500 - 20'000$
- Картина Ройтбурда Олександра "Воздух тишины" на торгах аукціонного дому MacDougall's (Лондон, Велика Британія) - естімейт 25'000–30'000£
- Профіль Ройтбурда Олександра на онлайн-платформі Artsy
