Кізенко Нестор - український художник
Кізенко Нестор Митрофанович (1926-2007) – самобутній український художник, чия творчість, пронизана любов'ю до рідного краю та глибоким розумінням народної душі, залишила яскравий слід в українському мистецтві. Член Спілки народних майстрів України, Кізенко пройшов складний життєвий шлях, перш ніж повністю присвятити себе живопису.
Народився Нестор 14 березня 1926 року на мальовничому хуторі Біж поблизу села Хоружівка на Сумщині, в родині сільського коваля. Дитинство художника було непростим: злидні, праця пастухом овець та лише чотири класи освіти за плечима. Війна також залишила свій відбиток – юнаком Кізенко перебував на примусових роботах у Німеччині.
Після війни доля привела Нестора до армії, де він служив у Болгарії та на Кавказі. Саме у Тбілісі, під час військової служби, завдяки дозволу командира, Кізенко став слухачем художнього курсу Тбіліської академії мистецтв, де отримав перші ґрунтовні знання з живопису та графіки від Василя Шухаєва. Ці п'ять років навчання стали визначальними у становленні його як професійного художника.
У 1956 році Нестор Кізенко разом із сім'єю повернувся на рідну Сумщину, оселившись у місті Недригайлів. Тут він працював у районному будинку культури, навчаючи дітей малюванню, а весь свій вільний час віддавав улюбленій справі – живопису. Його щирі та проникливі картини швидко завоювали прихильність земляків, вперше з'являючись на виставках під час народних свят та фольклорних фестивалів.
У 1969 році Нестор Кізенко був відзначений обласною премією імені Пилипа Рудя, що стало першим офіційним визнанням його таланту. У 2000 році, вже як визнаний народний майстер, він став членом Спілки художників України. Його творчість вийшла далеко за межі рідного краю – у 2001 році картини Кізенка успішно експонувалися на виставці в місті Санта-Барбара (Каліфорнія, США), де здобули нових шанувальників.
Нестор Кізенко майстерно володів жанрами натюрморту, портрета та пейзажу. Особливе місце в його творчості займали пейзажі рідної Посульської землі, з її чистими селянськими хатами під солом'яними стріхами, замріяними вітряками, криницями та церквами з високими банями. Художник мав особливе відчуття українського пейзажу, вміючи передати його тиху красу та глибоку духовність. Його картини ніби світяться зсередини, викликаючи у глядача теплі та щемливі почуття.
Твори Нестора Кізенка зберігаються в музейних колекціях Києва, Сум, Ромен, а також у приватних зібраннях в Канаді, Великій Британії, Україні, США та Німеччині. Вже наприкінці життя художник зустрів свого мецената з Канади, Володимира Бєляєва-Беланжера, який підтримав його творчість та допоміг відкрити нові горизонти.
Нестор Митрофанович Кізенко пішов з життя 5 березня 2007 року, залишивши по собі багату мистецьку спадщину, яка й донині зворушує серця шанувальників його таланту та є цінним внеском в українське народне мистецтво. Пам'ять про видатного художника вшановується проведенням конкурсу його імені у Недригайлові, започаткованого для підтримки молодих талантів. Шанувальником творчості митця був і третій президент України – Віктор Ющенко.
