Малаков Георгій - український художник

Малаков Георгій Васильович (10 лютого 1928 – 14 червня 1979, Київ) – видатний український художник-графік ХХ ст. Заслужений художник УРСР 1974 р., член Спілки радянських художників України.

Творчість художника була багатогранною. Він працював у станковій та книжковій графіці, створював екслібриси, але найбільш відомий своїми ліногравюрами.

Ранні роки та освіта

Георгій Малаков народився у Києві в сім'ї, яка заохочувала його художні нахили з раннього віку. Творча біографія Георгія Васильовича Малакова є типовою і одночасно неповторною. Хлопець багато малював, і вже у дитячих малюнках відобразилася його незвичайна спостережливість, уміння накопичувати враження у своїй пам'яті, а потім втілювати їх у зримі образи. Наділений надзвичайною спостережливістю, пам'яттю, він водночас захоплювався всім, чим захоплювалися хлопці його віку: читав пригодницькі повісті та романи, де діяли відважні герої та лицарі. З 1937 року він навчався у художній студії при Київському палаці піонерів, потім готувався до вступу до Київської мистецької середньої школи та розпочалася війна. Георгію тоді виповнилося тринадцять років. Події героїчної оборони Києва, страшної окупації та звільнення у його віці сприймалися за всієї їхньої драматичності, немов у двох вимірах, залишаючи незліченні яскраві та захоплюючі враження. Ці обставини на все життя залишать глибокий слід у душі Г. Малакова і позначаться на його інтересах та творчій діяльності.

Військова тема стала лейтмотивом його навчання, від художньої школи до інституту. Воно виявлялося і в його перших творах, і в постійній увазі до пам'ятників минулих подій: експонатів, зібраних на трофейній виставці, а ще більше – до танків, літаків, гармат, залишених війною на коліях та полях України. І насамперед – на Букринському плацдармі над Дніпром, під Радомишлем на Житомирщині, під Немировим у Вінницькій області – місцях, де Г. Малаков багато подорожував, з якими в нього пов'язано чимало вражень та спогадів.

1944 року він вступив до Київської мистецької середньої школи імені Т. Шевченка. Освіта у цьому навчальному закладі дала йому міцну основу у класичному живописі та техніці. Після закінчення Київської художньої школи у 1949 р. продовжив свою освіту, вступивши на графічний факультет Київського художнього інституту. Тут його наставниками стали відомі майстри Касіан та Пащенко.

Феномен творчості Г. Малакова полягає в тому, що у всіх його малюнках, гравюрах більш менш виразний зв'язок з його особистими уподобаннями, з особистим життям і, що найбільш характерно, з роками його дитинства і юності. Все, чим свого часу захоплювався підліток, органічно увійшло творчість художника Георгія Малакова. А звідси - і сюжетний зміст його робіт, і їхня відверта щирість, і, зрештою, їхня несподівана, незвичайна несхожість на той урівноважений раціоналізм, який є породженням офіційного замовлення, що не знайшло відгуку в душі художника.

Малювання, художнє перенесення на папір різноманітних вражень, втілення у зримі образи всього, що наповнювало його життя, було захопленням, зрештою, з чого складався звичайний день з властивими йому турботами і вчинками, було характерною рисою його особистості. Щось у цьому з дитинства, коли малювання уподібнювалося до гри, коли в ньому розігрувалися, немов у театрі, розгорнуті в часі сюжети.

Ця особливість по-справжньому творчої особистості призводила до того, що, працюючи дуже багато, художник, однак, не відразу прийшов до масштабних тем, які поставили б його в ряд з провідними майстрами, які працювали поруч. Але згодом почався зворотний процес - здавалося б, немасштабні, камерні, зрештою, неактуальні колись твори набувають все більшої значущості, починають сприйматися як досконалі, неповторні у своїй оригінальності.

На творчості Г. Малакова далася взнаки його надзвичайна художня пам'ять. Він міг докладно відтворити у малюнку лише раз бачене, чим завжди вражав викладачів. А спостережуване ним ще підлітком у страшні роки війни стало найбагатшим матеріалом для творів, виконаних через десятиліття.

Маючи до феноменальної пам'яті ще й неабияку спостережливість, Г. Малаков з особливою закоханістю ставився до світу оточуючих людину і людиною було створено.

Художня кар'єра

Малаков розпочав свою кар'єру у 1950-х роках, коли його роботи почали виставлятися на різних виставках в Україні та за її межами. Творчість художника Малакова охоплювала як станковий живопис, і книжкову графіку. Він створив безліч ілюстрацій до творів У. Владка, О. Бердника, Ст. Нестайко та інших авторів, наповнивши дитячі книжки яскравими образами. Паралельно Малаков активно співпрацював із журналами "Україна", "Старт" та іншими виданнями.

Стиль та техніка

Стиль художника поєднує елементи реалізму та імпресіонізму, що дозволяє створювати мальовничі та виразні образи. Малаков працював у різних жанрах та техніках, але найбільшу популярність йому принесли ліногравюри. Його роботи відрізняються: яскравою індивідуальністю, кожна робота Малакова неповторна та впізнавана, високою майстерністю – художник володів технікою ліногравюри досконало, широтою творчої фантазії, його роботи охоплюють широкий спектр тем від історичних подій до повсякденного життя.

Найкращі роботи Малакова зігрівають своєю життєрадісністю, зачаровують добродушністю та викликають усмішку своїм гумором.

Відомі роботи

Серед найвідоміших картин Малакова можна виділити:

«Під вечір» (1955 р.)

Ця акварель є однією з найвідоміших робіт художника, що передає атмосферу вечірнього світла та спокою. Вона показує майстерність Малакова у використанні кольору та світла.

"Осіннє золото" (1957 р.)

У цій роботі художник відобразив красу осінньої природи, використовуючи яскраві, теплі відтінки, що створює почуття затишку, гармонії.

«Будинок і клуня» (1954 р.)

Ця акварель відображає традиційну українську архітектуру та побут, що робить її особливо цінною з погляду культурної спадщини.

«Водогінна вежа в парку» (1956 р.)

Робота, в якій художник майстерно передав деталі міської архітектури та природи, демонструючи свою здатність поєднувати елементи пейзажу та архітектури.

«Біля човна» (1958 р.)

Ця картина відбиває спокій, умиротворення, властиве водним пейзажам, і показує любов Малакова до природи.

«Доставка хліба до Немирівського магазину» (1958)

Ця робота є яскравим прикладом жанрового живопису, в якому художник відобразив повсякденне життя та працю людей.

"Кордон парку" (1954)

Ще одна акварель, в якій Малаков показує красу паркової зони, використовуючи м'які та гармонійні кольори.

Участь у виставках

Георгій Малаков брав активну участь у виставках, як в Україні, так і за її межами. Його роботи були представлені на таких важливих подіях, як:

Виставка українського мистецтва в Москві (1967 р.) – де він отримав визнання за свої краєвиди та портрети. Міжнародна виставка в Парижі (1971 р.) – де його роботи високо оцінили критики. Крім того, він брав участь у численних виставках у Києві, де його картини приваблювали глядачів та колекціонерів.

Особисте життя та спадщина

Георгій Малаков жив і працював у Києві протягом усього свого життя. Він був відомий як людина з добрим серцем та відвертою душею, що відбивалося у його творчості. Його полотна досі надихають нові покоління художників та художників.

Малаков пішов із життя 14 червня 1979 р., але його роботи, представлені в музеях України, Росії, Болгарії, зберігаються у приватних колекціях, у великих бібліотеках. Його внесок в українське мистецтво залишається значним і його творчість продовжує вивчатися та цінуватись.

Цікаві факти

Малаков був не лише художником, а й педагогом, навчаючи молодих митців у Київському художньому інституті.

Його роботи було виставлено у кількох країнах, включаючи Польщу, Німеччину та Францію, що свідчить про міжнародне визнання його таланту.

В останні роки свого життя він почав експериментувати з новими техніками та матеріалами, що призвело до створення низки унікальних робіт.

Георгій Васильович Малаков залишається однією з яскравих постатей в українському мистецтві, і його роботи продовжують надихати та захоплювати глядачів у всьому світі.

Картини Малакова Георгія