Тартаковський Ісак

Тартаковський Ісаак Йосипович (1912 - 2002) - народився 25 квітня 1912 року в місті Воличиськ, яке розташоване на території сучасної Хмельницької області (Україна) у сім'ї вчителя.

Ранні роки та освіта

З раннього віку виявив інтерес до мистецтва і малювання, що підтримувалося його сім'єю. Після закінчення школи він вступив до Київського інституту кінематографії, де навчався на кінооператорському факультеті.

Ріс у сім'ї, де любов до мистецтва передалася йому від батька, який на останні гроші купив Ісааку альбом із репродукціями італійських художників епохи Відродження. Ця книга стала для нього джерелом натхнення на все життя. У 1930-ті роки Ісаак навчався в Київському інституті кінематографії, де його наставником був знаменитий режисер Олександр Довженко. Після війни він продовжив навчання в Київському державному художньому інституті (1945-1951), де його вчителями були такі майстри, як Олексій Шовкуненко, Костянтин Єлєва та Михайло Шаронов.

Його роботи прикрасили практично всі республіканські виставки другої половини XX століття. Його полотна зберігаються в 33 музеях України. Він відомий як витончений пейзажист і неперевершений портретист.

Початок кар'єри та робота в кінематографі

Свою професійну кар'єру Ісаак Тартаковський розпочав у сфері кінематографії, де працював над створенням високохудожніх розкадровок для фільмів. Однією з його перших значущих робіт стала новела "Новина" за твором Василя Стефаника під керівництвом Олександра Довженка. Цей досвід сильно вплинув на його подальшу творчу діяльність, поєднуючи елементи кіно і живопису.

Творчий шлях і стиль

Ісаак Тартаковський працював у реалістичному стилі, прагнучи передати реальність життя, історичні події та портрети своїх сучасників з максимальною точністю і глибиною. Його роботи вирізняються багатством кольорів, ретельною деталізацією та емоційною насиченістю. Художник умів передати на полотні не тільки зовнішність, а й внутрішній світ своїх героїв.

Тартаковський створював у різних жанрах образотворчого мистецтва: пейзажі, портрети, тематичні картини, натюрморти та замальовки. У 1950-ті роки він захоплювався творами іспанського художника Дієго Веласкеса, що помітно в його роботах того періоду. У 1960-1970-х роках він тяжів до імпресіонізму, а в 1970-х його стиль став більш психологічним, особливо в портретах.

Був відомий своїми мальовничими та графічними роботами, які вирізняються національним колоритом, історичною тематикою та глибоким психологічним змістом. Його картини включають такі відомі твори, як:

У 1929 році закінчив художньо-індустріальну школу. З 1932 по 1937 рік навчався у Київському інституті кінематографії на кінооператорському факультеті у майстерні О. Довженка, який закінчів з відзнакою.

З 1949 року брав участь у республіканських та всесоюзних виставках, а з 1951 року – і у міжнародних.

1976 року Ісаак Тартаковський був удостоєний звання Заслужений художник України, а 1993 року йому було присвоєно звання Народний художник України. Видатний художник є автором численних тематичних картин, які виділяються образністю та щирою любов'ю до життя. Ісаак Йосипович мав оригінальний авторський стиль, який незабаром став впізнаваним.

Особливість творчості

Портрети Тартаковського вирізняються глибокою психологічністю. Він прагнув передати не тільки зовнішню схожість, а й внутрішній світ своїх моделей. Серед його робіт - портрети багатьох видатних українських діячів таких як Левко Ревуцький, Павло Тичина, Наталія Ужвій, Галина Яблонська, Галина Туфтіна та Іван Врона, а також простих людей. Пейзажі художника наповнені світлом і монументальністю. Він писав їх з натури, закарбовуючи красу Київщини, Полтавщини, Закарпаття та Криму.

За галерею портретів кращих працівників заводу "Більшовик" йому було присвоєно звання "Майстер золоті руки".

Тематичні картини Тартаковського, такі як "У звільненому Києві" і "Все для фронту", відображають важливі історичні події. У 1990-х роках художник звернувся до теми геноциду єврейського народу, створивши такі твори, як "Останній шлях" і "Сльози Бабиного Яру". В останні роки життя він зосередився на натюрмортах і пейзажах, особливо надихаючись природою Київського передмістя.

Останні роки

1976 року Тартаковський був удостоєний звання Заслуженого художника Української РСР. Його внесок в українське мистецтво визнаний і шанований багатьма поколіннями художників, мистецтвознавців.

Ісаак Тартаковський був глибоко відданий мистецтву до останніх днів. Його діти, Анатолій Тартаковський та Олена Паламарчук, теж стали відомими художниками. Творча спадщина Тартаковського стала взірцем мальовничої майстерності і продовжує надихати нове покоління художників. Його родина зберегла безліч творів майстра, які сьогодні є частиною національної культурної спадщини.

Тартаковський жив і працював у різних містах України, але більшу частину життя провів у Києві, де і помер 18 червня 2002 року. Похований на Байковому кладовищі в столиці.

Пам'ять про Ісаака Тартаковського живе в його картинах, які досі надихають і захоплюють багатьох. Він залишив великий внесок, який є важливою частиною української мистецької культури.

Цікаві факти

Тартаковський завжди носив із собою блокнот і олівець, щоб малювати в будь-який момент.

Його роботи зберігаються в Національному художньому музеї України та інших відомих музеях.

У своїх портретах він часто прагнув відобразити типові риси українців XX століття.

На 100-річчя художника 2012 року в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України відбулася виставка його робіт, яка ще раз підтвердила його значущість в історії українського мистецтва.

Творча спадщина Ісака Йосиповича Тартаковського у приватних зборах в Україні, США та Європі, а також у державних фондах Національного художнього музею України, Дніпропетровського, Донецького, Сімферопольського, Севастопольського художніх музеїв, картинної галереї Феодосії.